Як уникнути синус-ліфтингу та поставити імплант за 2 дні, а не за 6 місяців? 75% усіх імплантацій відбувається в умовах атрофії кісткової тканини. Це означає, що кістка під яснами недостатньо щільна, щоб утримувати штифт, а тому потрібно або її наростити, або ставити конструкцію глибше, у кортикальну кістку.
Чому зменшилась щільність кісткової тканини?
Щелепа людини розрахована на щоденні величезні навантаження. Це запорука її здорового існування. При жуванні зуби тиснуть на кістки, стимулюючи приток крові та поживних речовин. Але якщо зуб видалити, навантаження припиниться і обмінні процеси погіршаться. Результат – атрофія кісткової тканини.
Чим довше зуб відсутній, тим сильніше «просідає» кістка. Тому за можливості стоматологи завжди рекомендують якнайшвидше встановити імплант. Бажано вже в день видалення.
Інші причини просідання кісткової тканини:
- вікові зміни. Хронічні хвороби і проблеми з серцево-судинною системою погіршують кровотік і ускладнюють якість обмінних процесів;
- пародонтит, пародонтоз. Захворювання пошкоджують зв’язки між коренями та кістковою альвеолою, травмуючи тверді тканини;
- травми щелепи. Прискорюють атрофію, незалежно від віку;
- спадковість. При генетичній схильності до карієсу зуби випадають раніше, і атрофія кісткової тканини в яснах настає в молодому віці.
Важливо розуміти, що знімні протези не зупиняють просідання кістки, оскільки не забезпечують належного навантаження. Для профілактики атрофії після видалення на сьогодні є лише одне рішення – і це імплантація. Її можна провести двома способами.
Спосіб 1: Класична двоетапна імплантація
При двоетапній імплантації спочатку нарощують кістку відсутнім об’ємом. Для цього використовують штучний матеріал. Така операція називається синус-ліфтинг.
Після нарощування чекають повного приживлення матеріалу – процес займає 3–6 місяців (при наявності хронічних захворювань – довше). І тільки потім приступають безпосередньо до встановлення імплантів.
Спосіб 2. Базальна імплантація при атрофії кісткової тканини
Синус-ліфтинг – досить травматична операція, до того ж вона віддаляє момент заміщення зуба, і пацієнту доводиться 6 місяців відчувати дискомфорт. Існує більш сучасна і щадна альтернатива синус-ліфтингу – мінімально інвазивний метод імплантації MiMi. Особливість полягає в тому, що конструкцію встановлюють у більш щільні кортикальні тканини – нижче, у виличну кістку. Це міцна зона, яка буде надійно утримувати імплант мінімум 10–15 років. Для цієї методики використовують спеціальні тонкі подовжені штифти, які встановлюються під кутом.
Методика MiMi – найделікатніший спосіб заміщення втрачених зубів. Завдяки такій особливості, як практично повна відсутність кровотечі та травматизації, застосовується навіть до
тих пацієнтів, яким в силу протипоказань було відмовлено в класичній імплантації. Після MiMi не буває ускладнень і проблем із відторгненням.